Ісаї 7

₁І сталося, що в дні Ахаза, сина Йоатама, сина Озії, царя Юди, прийшов Раассон, цар Араму, і Факей, син Ромелія, царя Ізраїля, проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, і не змогли його взяти в облогу. ₂І сповістили в домі Давида, повідомляючи: Змовився Арам з Єфремом! І жахнулася його душа і душа його народу, так, наче в лісі дерево затрясло вітром.

₃І Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, ти і той, хто залишився, Ясув, твій син, до купелі горішньої дороги біля поля тих, які білять полотно, ₄і скажеш йому: Бережися, щоб мовчати, і не бійся, і хай не ослабне твоя душа від цих двох згорілих полін, що димлять. Адже коли буде гнів Моєї люті, знову оздоровлю. ₅А син Арама і син Ромелія, оскільки вони вчинили погану раду стосовно тебе, кажучи: ₆Підемо в Юдею і, поговоривши з ними, повернемо їх до нас, а над нею поставимо царем сина Тавеїла! — ₇то так говорить Господь Саваот: Не встоїть ця рада і так не буде! ₈Але голова Араму — Дамаск, і ще шістдесят п’ять років, і не стане царства Єфрема в народі, ₉а голова Єфрема — Самарія, а голова Самарії — син Ромелія. Якщо ж не повірите, то й не зрозумієте!

₁₀І Господь продовжував говорити до Ахаза, кажучи: ₁₁Попроси собі знак у твого Господа Бога в глибину чи у висоту. ₁₂І Ахаз сказав: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа. ₁₃А Він сказав: Послухайте ж, доме Давида: Чи мало вам змагатися з людьми? Тож як змагатиметеся з Господом? ₁₄Тому Господь сам дасть вам знак. Ось діва матиме в лоні й породить сина, і даси його ім’я Еммануїл. ₁₅Він їстиме масло і мед раніше, ніж пізнає, чи зволити погане, чи вибрати добре. ₁₆Тому-то раніше, ніж дитина пізнає добро або зло, відкине зло, щоб вибрати добро, і покинутою буде земля, за яку ти боїшся через присутність двох царів. ₁₇Але Бог наведе на тебе, на твій народ і на дім твого батька дні, які ніколи не приходили від того дня, коли Єфрем відділився від Юди, — царя ассирійців.

₁₈І буде в той день, що мухами вчинить дзижчання Господь, Який володіє частинами єгипетської ріки, і бджолою, яка є в країні ассирійців. ₁₉І підуть усі, і спочинуть в ущелинах країни, у кам’яних порожнинах, у печерах, у всякій розколині та в усякому дереві.

₂₀У той день Господь поголить великою й оп’янілою бритвою, що по тому боці ріки царя ассирійців, голову, волосся ніг і бороду.

₂₁І буде в той день, що людина вигодує телицю з рогатої худоби і дві вівці, ₂₂і буде, що від безлічі отриманого від них кожний, хто залишився на тій землі, їстиме молоко, масло і мед.

₂₃І станеться в той день, що будь-яке місце, де тільки буде тисяча виноградників по тисячі сиклів, перетвориться на суху землю і тернину. ₂₄Увійдуть туди зі стрілами і луком, бо голою землею і тернями наповниться вся земля. ₂₅І всяка гора, що ореться, буде зорана, і туди не піде страх, бо перетвориться на голу землю і тернину, — для випасання овець і для вола на топтання.