1Посвятіть себе Мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай наблизяться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд. 2Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за Своїми стопами, і вона піде? Дасть перед народами і здивує царів, і кине на землю їхні мечі та їхні луки, як викинуту полову. 3І переслідуватиме їх, і в мирі пройде дорога Його ніг. 4Хто це здолав і зробив? Закликав її Той, Хто кличе її з давніх родів, Я — Бог перший, і на те, що приходить, Я є.
5Народи побачили і налякалися, наблизилися кінці землі та зійшлися разом; 6кожний, судячи ближнього, щоб допомогти братові, скаже: 7Скріпився будівничий чоловік і коваль, який б’є молотком, заразом б’є. Коли ж скаже: З’єднання добре, укріпили їх цвяхами, покладуть їх і не порушаться.
8Ти ж, Ізраїлю, Якове, Мій слуга, якого Я вибрав, потомство Авраама, яке Я полюбив, 9якого Я взяв з кінців землі, і з його сторожових веж Я покликав тебе й сказав тобі: Ти — Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не залишив, 10не бійся, бо Я з тобою! Не блукай, бо Я — твій Бог, Який тебе укріпив і тобі допоміг, і тебе укріпив Своєю праведною правицею. 11Ось зніяковіють і засоромляться всі твої противники. Бо будуть, як неіснуючі, і загинуть усі твої противники. 12Шукатимеш їх, і не знайдеш людей, які чинять насильство над тобою. Оскільки вони будуть, як ті, кого не існує, і не буде тих, які воюють проти тебе.
13Адже Я — твій Бог, Який держить твою правицю, Котрий тобі каже: Не бійся, 14Якове, дуже маленький Ізраїлю! Я тобі допоміг, — говорить Бог, Який тебе визволяє, — Ізраїлю! 15Ось Я зробив тебе, як пилоподібні колеса воза, які молотять новими пилами, — змолотиш гори, роздробиш горби і зробиш їх, як порох. 16І розпорошиш, і вітер їх підхопить, і буря їх рознесе, а ти зрадієш у святощах Ізраїля. І зрадіють 17бідні та вбогі. Адже шукатимуть воду, і не буде, — їхній язик висох від спраги. Я — Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не залишу їх, 18але відкрию на горах ріки і посеред рівнин — джерела, зроблю пустелю мочаром і спраглу землю — водостоками. 19Я посаджу кедр у безводній землі та самшит, мирт, кипарис і тополю, 20щоб побачили і пізнали, і зрозуміли, і дізналися разом, що Господня рука це все зробила, і Святий Ізраїля виставив напоказ.
21Наближається ваш суд, — говорить Господь Бог. Зблизилися ваші ради, говорить цар Якова. 22Хай наблизяться і сповістять вам те, що станеться, якщо спочатку щось було, скажіть, і зрозуміємо і пізнаємо, що останнє, тож скажіть нам те, що надходить! 23Сповістіть нам те, що прийде в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите чи зле зробите, і здивуємося, і побачимо разом. 24Бо звідки ви і звідки ваша праця? Із землі! Гидота, вони вас вибрали. 25Я ж підняв того, хто з півночі, і того, хто зі сходу сонця, вони назвуться Моїм Іменем. Хай прийдуть володарі, і, як глина гончаря чи як гончар, який місить глину, так будете потоптані. 26Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що попереду, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ні того, хто слухає ваші слова.
27Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу. 28Бо ось — нікого від народів, і від їхніх ідолів не було вісника. І якщо Я їх запитаю: Звідки ви? — не дадуть відповіді Мені. 29Адже ніщо ті, які вас роблять, і марні ті, які вас зводять.