1Сталося ж, що в той час захворів Езекія — аж до смерті. До нього прийшов пророк Ісая, син Амоса, і сказав йому: Так говорить Господь: Дай вказівки стосовно твого дому, бо ти вмираєш і не житимеш! 2Тоді Езекія повернув своє обличчя до стіни і помолився до Господа, 3кажучи: Згадай, Господи, як я ходив перед Тобою в правді праведним серцем, і я робив гідне перед Тобою! І заплакав Езекія великим плачем.
4І було Господнє слово до Ісаї, кажучи: 5Іди і скажи Езекії: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: Я почув голос твоєї молитви, і Я побачив твої сльози. Ось додаю до твого віку п’ятнадцять років. 6Я спасу тебе з руки царя ассирійців і захищу це місто.
7Це ж тобі знак від Господа, що Бог здійснить це слово: 8тінь ступенів, які пройшло сонце, десять ступенів дому твого батька, поверну сонце на десять ступенів. І сонце пішло назад на десять ступенів, які пройшла тінь.
9Молитва Езекії, царя Юдеї, коли він захворів і піднявся зі своєї хвороби: 10Я сказав: На висоті своїх днів у брамах аду залишу решту літ. 11Я сказав: Більше не побачу спасіння Бога на землі, більше не побачу людини 12з мого роду. Я залишив решту свого життя. Вийшло воно і відійшло від мене, як той, хто згортає шатро, після того, як поставив; мій дух був у мені, як основа ткача, який наближається, щоб відтяти. У той день я був переданий 13аж до ранку, наче левові. Так він розтрощив мої кості, бо від дня аж до ночі я був переданий. 14Як ластівка, так закричу, і як голубка, так повчуся, бо очі мої перестали глядіти на висоту неба до Господа, Який мене визволив 15і забрав біль моєї душі. 16Господи, про це Тобі сповістили, і Ти підняв мій подих і, зрадівши, я ожив, 17бо Ти підняв мою душу, щоб не загинула, і відкинув від мене всі мої гріхи. 18Адже Тебе не хвалитимуть ті, хто в аді, і мертві Тебе не благословлятимуть, не надіятимуться і ті, хто в аді, на Твоє милосердя. 19Ті, які живуть, Тебе благословлятимуть, — так, як і я. Віднині зроблю дітей, які сповістять Твою праведність, 20Господи мого спасіння. І не спочину, благословляючи Тебе з псалтирем усі дні мого життя перед домом Бога.
21І сказав Ісая до Езекії: Візьми плитку смоківниць, розітри, наліпи на тіло і будеш здоровим. 22А Езекія сказав: Це знак, що я ввійду в дім Господа Бога.