1Горе тим, хто спричиняє вам страждання, та ніхто вас не робить страждальцями, і зрадник вас не зраджує. Підуть геть ті, хто зневажає, і передані будуть, і змаліють, як міль на одязі. 2Господи, помилуй нас, бо на Тебе ми поклали надію. Насіння неслухняних стало загибеллю, а наше спасіння — в час смутку. 3Через голос Твого страху народи жахнулися від Твого страху, і народи були розсіяні. 4А тепер зберуться ваші полонені, від малого до великого. Так, наче хто збирає сарану, так насміються з вас. 5Святий Бог, Котрий живе на висотах, Сіон наповнився судом і праведністю. 6За законом передані будуть, наше спасіння в скарбах, там мудрість, умілість і побожність до Господа. Це — скарби праведності. 7А ось від вашого страху вони злякаються. Ті, кого ви боялися, боятимуться вас. Адже будуть послані посланці, які просять миру, які гірко плачуть, просячи миру. 8Бо їхні дороги будуть спустошені. Спинився страх народів, і їхній завіт забирається, і не вважатимете їх за людей.
9Заплакала земля, засоромився Ліван, Сарон став мочаром. Явною буде Галілея і Кармил. 10Тепер підіймуся, — говорить Господь, — тепер прославлюся, тепер звеличуся. 11Тепер побачите, тепер почуєте. Марна буде сила їхнього духу, вогонь вас пожирає. 12І народи будуть спалені, як терня спустошене і спалене в полі. 13Почують ті, хто далеко, те, що Я зробив, пізнають Мою силу ті, які наближаються. 14Відійшли ті беззаконні, які в Сіоні, тремтіння охопить безбожних. Хто вам сповістить, що горить вогонь? Хто вам сповістить вічне місце?
15Хто ходить у праведності, хто говорить про правильну дорогу, хто ненавидить беззаконня та неправедність і відвертає руки від дарів, хто закриває вуха, щоб не почути суду крові, хто примружує очі, щоб не побачити беззаконня, 16той житиме у високій печері на міцній скелі. Йому дасться хліб, і його вода — певна. 17Побачите царя зі славою, і ваші очі побачать землю здалека. 18Ваша душа навчиться страху. Де є писарі? Де є радники? Де є той, хто рахує тих, які виховуються, 19малий і великий народ? З яким не радилися, і не знав народ з глибоким голосом, щоб не чув осоружний народ, і немає розуму в того, хто слухає.
20Ось місто Сіон, наше спасіння! Твої очі побачать Єрусалим, багате місто, намети, які не захитаються, і не зрушаться кілки його намету на вічні часи, і його шнури не порвуться. 21Бо для вас — велике Ім’я Господа. Місце для вас буде, ріки широкі та розлогі рови. Ти не підеш цією дорогою, і не піде корабель, що пливе. 22Адже мій Бог — великий, мене Господь не мине. Суддя наш — Господь, володар наш — Господь, цар наш — Господь, Він нас врятує! 23Порвалися твої шнури, бо не мали сили. Твоя щогла похилилася, — вона не розпустить вітрил. Не підніме знак, аж доки не буде віддана на грабунок. Тому численні кульгаві грабуватимуть. 24І не скаже народ, який між ними живе: Я знесилююсь! Бо їм прощено гріх.
