Буття 12

₁І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька — в землю, котру тобі покажу. ₂І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, — і ти будеш благословенним. ₃Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, — прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі.

₄І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана. ₅Аврам взяв свою дружину Сару і Лота — сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю; ₆і Аврам пройшовся тією землею по її довжині — аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі ханаанці.

₇І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився. ₈А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель — на захід, а на схід — Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє. ₉І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі.

₁₀Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод. ₁₁Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива. ₁₂І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать. ₁₃Тому говори так: Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе.

₁₄Сталося, коли ввійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна. ₁₅І побачили її вельможі фараона, і розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому. ₁₆Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята й осли, раби та рабині, мули й верблюди. ₁₇І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами — через Сару, Аврамову дружину. ₁₈Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона — твоя дружина? ₁₉Навіщо сказав ти: Вона — моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть! ₂₀І наказав фараон мужам щодо Аврама, аби провели його, дружину його, усе, що було в нього, і Лота з ним.