1І сталося, що на одинадцятий рік, у перший день місяця було до мене Господнє слово, що промовляло: 2Людський сину, тому що Сор заговорив проти Єрусалима: Добре був розбитий, знищені народи повернулися до мене, вона, що була повна, спустошена, 3через це так говорить Господь: Ось Я проти тебе, Сор, і наведу на тебе багато народів, як море підноситься своїми хвилями. 4І повалять стіни Сора, і повалять твої вежі, і розвію його порох з нього, і зроблю його гладким каменем. 5Сушильнею для сітей буде посеред моря, бо Я сказав, — говорить Господь. І буде на пограбування для народів, 6і його дочки в долині будуть мечем убиті. І пізнають, що Я — Господь!
7Адже так говорить Господь: Ось Я наводжу на тебе, Соре, Навуходоносора, царя Вавилону, з півночі, він є царем царів, з кіньми і колісницями, і кіннотниками, і дуже численним збором народів. 8Цей твоїх дочок, що в долині, вб’є мечем і дасть на тебе сторожу, обложить і зробить проти тебе довкола вали та військові табори, і свої списи наставить проти тебе. 9Твої стіни і твої вежі повалить своїми мечами. 10Від безлічі його коней тебе покриє їхній порох, і від голосу його кіннотників і коліс його колісниць твої стіни затрясуться, коли він входитиме крізь твої брами, як той, що входить до міста з рівнини. 11Копитами їхніх коней вони потопчуть усі твої рівнини. Твій народ він вигубить мечем, і буття твоєї сили кине на землю. 12І пограбує твою силу, і розграбує твій маєток, і повалить твої мури, і твої любі доми знищить, і твоє каміння, твоє дерево й твій порох кине посеред моря. 13І знищить безліч твоїх музик, і голос твоїх псалтирів більше не почується. 14І зроблю з тебе гладкий камінь, ти будеш сушильнею для сітей. Не будеш більше збудований, бо Я сказав, — говорить Господь.
15Тому що так говорить Господь, Господь, до Сора: Хіба не від голосу твого падіння в стогнанні побитих у витяганні посеред тебе меча здригнуться острови? 16І зійдуть зі своїх престолів усі володарі з народів моря, і знімуть митри зі своїх голів, і їхній багатобарвний одяг скинуть. Неймовірно жахнуться, сядуть на землю і боятимуться за своє знищення, і застогнуть за тобою. 17І голосіння над тобою піднімуть, і скажуть: Як ти знищений з моря, місто, гідне похвали, що наводило свій страх на всіх, що його населяли? 18І острови злякаються від дня твого падіння. 19Бо так говорить Господь: Коли дам тебе спустошеним містом, як міста, що не збудовані, коли Я наведу на тебе безодню, і покриє тебе велика вода, 20і зведу тебе до тих, яких зводять у глибочінь, до народу віку, і поселю тебе в глибині землі, як вічну пустелю з тими, що сходять у глибину, щоб ти не був заселений і не встав на землі живих. 21На вигублення Я тебе дам, і не будеш більше навіки, — говорить Господь.
