1Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку. 2Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. 3Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. 4А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі. 5Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. 6А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. 7Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? 8А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. 9І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. 10А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей, кажучи: Я його витягла з води. 11Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. 12Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. 13А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? 14Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? 15Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. 16А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду, поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. 17Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. 18А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? 19Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. 20Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! 21І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. 22Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам, кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. 23Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. 24І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. 25Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.
