1Мухи, що здихають, засмердять посудину пахучої олії. Мало мудрості шляхетніше від великої слави безумності. 2Серце мудрого — з його правого боку, а серце безумного — з його лівого боку. 3І коли безумний іде дорогою, забракне в нього серця, і те, що він думає, усе — безумність. 4Якщо проти тебе підніметься дух того, хто панує, не залиши твого місця, бо оздоровлення спиняє великі гріхи.
5Є зло, яке я побачив під сонцем, як проступок, що вийшов від обличчя того, хто панує. 6Безумного поставлено на великих висотах, і багаті сядуть у приниженні. 7Я бачив рабів на конях і володарів, що ходять по землі, як раби. 8Хто копає рів, упаде в нього, і того, хто валить огорожу, його вкусить гадюка. 9Хто витягає каміння, через них буде в біді, хто ріже дерева, через них матиме клопіт. 10Як відпаде залізо, і він жахнеться обличчям, зміцнить сили, і мудрість більша за сміливість. 11Якщо змія вкусить без шепоту, немає користі для чарівника. 12Слова уст мудрого — милість, і губи безумного його затоплюють. 13Початок слів його уст — безумність, і кінець його уст — погане запаморочення. 14І безумний множить слова. Людина не пізнала того, що стається, і те, що буде після нього, хто їй сповістить? 15Труднощі безумних їх замучать, як того, хто не довідався, як іти до міста.
16Горе тобі, місто, якщо твій цар молодий, а твої володарі вдосвіта їдять. 17Блаженна ти, земле, якщо твій цар — син вільних, і твої володарі своєчасно їдять для сили, і не застидаються. 18Через лінивство впаде дах, і через безділля рук завалиться дім. 19На радість роблять хліб, і вино веселить живих, і всі послухаються срібла. 20І у твоїй совісті не проклинай царя, і в покоях твоїх спалень не проклинай багатого. Адже небесний птах віднесе голос, і той, хто має крила, сповістить слово.
