1А тепер, Ізраїлю, слухай постанови та присуди, які я сьогодні навчаю вас виконувати, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам. 2Не додавайте нічого до слова, яке я вам заповідаю, і не відіймайте нічого від нього. Дотримуйтесь заповідей Господа, вашого Бога, які я сьогодні вам заповідаю. 3Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із Веелфеґором, — що Господь, ваш Бог, вигубив з-поміж вас кожну людину, яка пішла слідом за Веелфеґором. 4Ви ж усі, хто тримався Господа, вашого Бога, сьогодні живі. 5Ось я об’явив вам постанови та присуди, як Господь і заповів мені, щоб ви чинили так на землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею. 6Дотримуйтесь і виконуйте їх, бо це ваша мудрість і розум перед усіма народами, які почують усі ці постанови і скажуть: Ось цей великий народ — мудрий і розумний народ! 7Адже який великий народ має такого близького до себе бога, як Господь, наш Бог, близький до нас в усьому, у чому ми б Його не покликали? 8І який великий народ має такі справедливі постанови та присуди, як весь цей закон, що я даю вам сьогодні? 9Пильнуй за собою і добре стережи свою душу, щоб ти не забув усіх тих речей, що бачили твої очі. Хай вони не виходять з твого серця по всі дні твого життя. Навчи їх своїх синів та синів своїх синів. 10Пам’ятай день, коли ви стояли перед Господом, вашим Богом, на Хориві, у день зібрання, коли Господь сказав мені: Збери до Мене народ, і нехай вони послухають Моїх слів, щоб вони навчилися боятися Мене всі дні, скільки житимуть на землі, і навчили цього своїх синів. 11Ви прийшли тоді й стали під горою; гора ж палала вогнем аж до неба, а навколо — темрява, морок і буря. 12Господь промовляв до вас з-посеред вогню; ви чули голос слів, але жодної подоби не бачили, окрім голосу. 13І Він оголосив вам Свій завіт, який повелів вам виконувати, — десять слів, — і написав їх на двох кам’яних скрижалях. 14А мені Господь повелів того часу навчити вас постанов та присудів, щоб ви їх виконували на землі, в яку входите, щоб заволодіти нею. 15Стережіть добре свої душі, — адже того дня, коли Господь промовляв до вас на Хориві, на горі, з-посеред вогню, ви не бачили жодної подоби; 16тож не чиніть беззаконня і не робіть самі собі різьбленої подоби, будь-якого образу, — подоби чоловіка чи жінки, 17подоби будь-якої тварини, що на землі, подоби будь-якого крилатого птаха, що літає під небом, 18подоби будь-якого плазуна, що плазує по землі, чи подоби будь-якої риби, що у водах, під землею. 19І щоб, поглянувши на небо й побачивши сонце, місяць, зорі й усю небесну оздобу, потрапивши в оману, ти не почав поклонятися їм та служити їм, яких Господь, твій Бог, дарував для всіх народів, що під небом. 20Вас же Бог узяв і вивів вас із залізного горна, з Єгипту, щоб ви були для Нього народом Його спадщини, як це і є цього дня. 21Господь розгнівався на мене за речі, які ви говорили, і поклявся, що я не переправлюся через цей Йордан і що не ввійду в землю, яку Господь Бог дає тобі в спадщину, 22оскільки я помру на цій землі й не переправлюся через цей Йордан; ви ж переправитеся й заволодієте цією доброю землею. 23Тож пильнуйте, щоб не забули завіту Господа, вашого Бога, який Він уклав з вами, і щоб не зробили самі собі різьбленої подоби якогось сотворіння, що Господь, твій Бог, заборонив тобі. 24Адже Господь, твій Бог, — нищівний вогонь, ревнивий Бог. 25Якщо ж, коли ти породиш синів та синів твоїх синів, і ви проживете довший час на землі, ви вчините беззаконня і зробите різьблену подобу якогось сотворіння, і скоїте зло перед Господом, вашим Богом, доводячи Його до гніву, — 26то я сьогодні кличу вам за свідків небо та землю, що ви неодмінно будете вигублені із землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. Не проживете ви на ній багато днів, а безсумнівно будете знищені. 27Господь розсіє вас поміж усіма народами, і вас залишиться мало поміж народами, до яких Господь вас зашле. 28Там ви будете служити іншим богам — витвору людських рук, дереву й камінню, які не бачать, не чують, не їдять і не відчувають запаху. 29І ви будете шукати там Господа, свого Бога, і знайдете, якщо шукатимете Його з усього свого серця і з усієї своєї душі у своєму нещасті. 30І коли всі ці речі спіткають тебе, то наприкінці днів ти повернешся до Господа, свого Бога, і слухатимеш Його голос. 31Адже Господь, твій Бог, — милосердний Бог; Він не покине тебе і не вигубить тебе, Він не забуде завіту з твоїми батьками, про який поклявся їм. 32Розпитайте-но про минулі часи, що були перед тобою, починаючи від дня, коли Бог створив на землі людину, від одного кінця неба до другого кінця неба, — чи бувало щось таке, як ця велична річ, чи чувано про щось таке? 33Чи чув якийсь народ голос живого Бога, Який промовляв би з-посеред вогню, так, як чув ти, і залишився живим? 34Чи намагався Бог піти й узяти Собі народ з-посеред іншого народу випробовуванням, знаменнями, чудесами й війною, могутньою рукою й піднесеним раменом та великими видіннями — подібно до всього того, що Господь, ваш Бог, учинив у Єгипті перед тобою, як ти бачив? 35Це щоб ти пізнав, що Господь, твій Бог, — Він Бог, і крім Нього немає іншого бога. 36З неба стало чутно Його голос, щоб тебе навчити, а на землі Він показав тобі Свій великий вогонь, і ти чув Його слова з-посеред вогню. 37Задля Своєї любові до твоїх батьків Він обрав їхніх нащадків після них — вас — і Сам Своєю великою силою вивів тебе із Єгипту, 38щоб вигубити перед твоїм обличчям великі й сильніші від тебе народи, щоби ввести тебе і дати тобі успадкувати їхню землю, як ти маєш її сьогодні. 39Тож усвідом сьогодні та переконайся розумом, що Господь, твій Бог, — Він Бог вгорі, на небі, та внизу, на землі, й окрім Нього немає іншого бога. 40Дотримуйся Його постанов та Його заповідей, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі й твоїм синам після тебе було добре, і щоб ви були довголітніми на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі на всі часи. 41Тоді Мойсей виділив три міста за Йорданом, на сході сонця, 42щоб туди міг утекти вбивця, який ненароком убив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, — щоб він міг втекти в одне із цих міст і жити: 43Для Рувима — Восор у пустелі, на рівнинній землі, для Ґада — Рамот у Ґалааді й для Манасії — Ґавлон у Васані. 44Це є закон, який Мойсей виклав перед ізраїльськими синами; 45це є свідчення, постанови та присуди, які Мойсей проголосив ізраїльським синам, коли вони вийшли з Єгипетської землі, 46за Йорданом, у долині поблизу дому Фоґора, у землі аморейського царя Сеона, який жив в Есевоні, і якого розбили Мойсей та ізраїльські сини, коли вийшли з Єгипетської землі. 47Вони заволоділи його землею та землею васанського царя Оґа, — двох аморейських царів, які жили за Йорданом, на сході сонця, — 48від Ароера, що на березі потоку Арнон, і аж до гори Сеону, тобто до Аермона, — 49усю Араву за Йорданом, на сході сонця, під Асидотом, висіченим у скалі.
