2 Царів 13

₁У двадцять третьому році Йоаса, сина Охозії, царя Юди, зацарював Йоахаз, син Ії, у Самарії — на сімнадцять років. ₂І він чинив зло в Господніх очах, і пішов за гріхами Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха, — він не відступив від них. ₃Тож Господь запалав гнівом на Ізраїля, і видав їх у руки Азаїла, царя Сирії, і в руки сина Адера, сина Азаїла, на всі дні. ₄Та Йоахаз помолився до Господнього обличчя, і Господь вислухав його, бо побачив пригноблення Ізраїля, бо їх гнітив цар Сирії. ₅І Господь дав спасіння Ізраїлеві, і він вийшов з-під влади Сирії, і сини Ізраїля оселилися у своїх наметах, як учора й третього дня. ₆Лише вони не відступили від гріхів дому Єровоама, який довів Ізраїль до гріха, у них вони перебували, і в Самарії стояв священний гай. ₇Однак у Йоахаза зовсім не залишилося військових людей, хіба що п’ятдесят коней, десять колісниць і десять тисяч піших, бо їх винищив цар Сирії і поклав їх як порох на потоптання. ₈А решта оповідей про Йоахаза і все, що він зробив, і його могутні вчинки, чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля? ₉І Йоахаз заснув зі своїми батьками, і його поховали з його батьками в Самарії, а замість нього зацарював його син Йоас.

₁₀У тридцять сьомому році Йоаса, царя Юди, над Ізраїлем у Самарії зацарював Йоас, син Йоахаза, — на шістнадцять років. ₁₁І робив він зло в Господніх очах. Не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, який довів Ізраїль до гріха, у них він жив. ₁₂А решта оповідей про Йоаса і все, що він робив, і його могутні вчинки, які звершив з Амессієм, царем Юди, чи не записане це в книзі літопису царів Ізраїля? ₁₃І заснув Йоас зі своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі в Самарії, над синами Ізраїля.

₁₄Елісей захворів своєю хворобою, через яку помер. І прийшов до нього Йоас, цар Ізраїля, і заплакав над його обличчям, промовляючи: Батьку, батьку, колісниця Ізраїля і його кіннотник! ₁₅Та Елісей сказав йому: Візьми лук і стрілу! І той взяв собі лук і стрілу. ₁₆А він сказав цареві: Поклади руку свою на лук! Йоас поклав свою руку на лук, а Елісей поклав свої руки на руки царя, ₁₇і сказав: Відкрий вікно до сходу! І той відкрив. Тоді Елісей сказав: Вистріли! І той вистрілив. А він сказав: Стріла Господнього спасіння і стріла спасіння від Сирії! Ти розгромиш Сирію в Афеку аж до кінця! ₁₈Візьми лук! — сказав йому Елісей, — і той взяв. А він сказав цареві Ізраїля: Удар до землі! І цар ударив тричі, і перестав. ₁₉І засмутився Божий чоловік над ним, і сказав: Якщо б ти вдарив п’ять разів чи шість разів, тоді розгромив би ти Сирію аж до кінця. Тепер же поб’єш Сирію тричі.

₂₀Елісей помер, і його поховали. А коли починався рік легко озброєні з Моава прийшли в землю. ₂₁І сталося, коли люди ховали одного чоловіка, аж ось побачили легко озброєного, і кинули чоловіка в гробницю Елісея, і він упав, і доторкнувся до костей Елісея, ожив і встав на свої ноги.

₂₂Усі дні Йоахаза Азаїл гнітив Ізраїля. ₂₃Та Господь помилував їх, змилосердився над ними і поглянув на них через Свій завіт, що з Авраамом, Ісааком і Яковом, і Господь не хотів їх знищити, і не відкинув їх від Свого обличчя.

₂₄І помер Азаїл, цар Сирії, а замість нього зацарював син Адера, його син. ₂₅І повернувся Йоас, син Йоахаза, і забрав міста з-під влади сина Адера, сина Азаїла, які його батько забрав у війні з-під влади Йоахаза. Тричі розгромив його Йоас, і він повернув міста Ізраїля.