1Горе тобі, Вавилоне і Азіє, горе тобі, Єгипет і Сирія! 2Підв’яжіться мішковиною і волосяницями, і оплакуйте ваших дітей, і болійте за них, тому що наблизилося ваше знищення. 3Послано на вас меча, і хто є той, що відверне його? 4Послано на вас вогонь, і хто є той, що його погасить? 5Послано на вас зло, і хто є той, що його відсуне? 6Хіба відіб’є хто голодного лева в лісі або загасить вогонь у стерні, як він уже почав горіти? 7Чи хто відіб’є стрілу, сильно послану стрільцем?
8Господь Бог посилає зло, і хто його відіб’є? 9Вийде вогонь Його гніву, і хто той, що його погасить? 10Блисне, і хто не злякається? Загримить, і хто не жахнеться? 11Господь погрозить, і хто сильно не перелякається від Його обличчя? 12Тремтить земля і її основи, море бушує від глибини, і його хвилі збурюються, і його риби — від обличчя Господа і від слави Його сили, 13тому що сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які Ним посилаються; не знеможуть, коли будуть послані в кінці землі.
14Ось посилається зло і не повернеться, доки не найде на землю. 15Вогонь запалюється і не погасне, доки не пожере основи землі. 16Як не повертається стріла, послана вправним стрільцем, так не повернеться і зло, що послане на землю. 17Горе мені, горе мені! Хто мене звільнить у ті дні? 18Початок болів — і багато стогону; початок голоду — і численні загинуть; початок воєн — і жахнуться сили; початок зла — і затремтять усі в них. 19Що зроблять, коли прийде зло? 20Ось голод, кара, скорбота і тіснота, послано бичі на виправлення. 21І в цьому всьому вони не відвернуться від своїх беззаконь і ніколи не пам’ятатимуть бичів. 22Ось буде дешевизна врожаю на землі, аби думали, що до них скерований мир. І тоді на землі проросте зло, меч, голод і велике замішання. 23Бо від голоду загинуть численні, які заселяють землю, і меч вигубить інших, які залишилися після голоду. 24І мертві покинені будуть, наче стерво, і не буде того, хто їх потішив би, бо земля останеться опустілою, і її міста будуть знищені. 25Не залишиться того, хто обробляв би землю і засівав би її. 26Дерева дадуть плід, і хто його позбирає? 27Виноград буде зрілий, і хто його видушить? Бо буде велике спустошення місця. 28Бо чоловік забажає побачити чоловіка чи почути його голос. 29Бо з міста останеться десять і два — з поля, які заховаються в густих дібровах і кам’яних щілинах. 30Як в оливковому саду на поодиноких деревах залишаються три або чотири оливки, 31або як у зібраному винограднику зостаються китиці після тих, що пильно обшукують виноград, 32так останеться і в ті дні три або чотири від тих, що обшукують їхні доми мечем. 33І земля залишиться покинутою, і її поля постаріють, і її дороги і всі стежки породять колючки, тому що по ній не перейдуть вівці. 34Плакатимуть дівчата, що не мають молодих, плакатимуть жінки, що не мають чоловіків, плакатимуть їхні дочки, що не мають допомоги. 35Їхні заручені будуть знищені у війні, і їхні чоловіки будуть знищені голодом.
36Справді послухайте це і пізнайте це, Господні раби. 37Ось слово Господа, прийміть його, щоб повірили ви в те, що говорить Господь: 38Ось наближається зло і не спізниться. 39Як на дев’ятому місяці вагітна своїм сином, коли наближається година її родів, перед двома чи трьома годинами терпить болі кругом свого живота, і як виходить дитина з утроби, не спізниться на одну мить, 40так не спізниться і зло прийти на землю, і вік застогне, і його обіймуть болі. 41Послухай слово, Мій народе! Приготуйтеся до битви серед зла. Будьте, як чужинці землі. 42Хто продає, наче той, хто втікає; і хто купує, — наче той, хто пропадає; 43хто торгує, — наче той, хто плоду не одержує; і хто будує, — наче той, що не живе; 44хто сіє, — наче той, хто не жнивує; і хто обрізує виноград, — наче той, хто не збирає винограду; 45хто жениться, — так, наче дітей не матимуть; і хто не виходить заміж, — так, наче вдови. 46Через що ті, що трудяться, без причини трудяться, 47бо їхній плід пожинають чужоземці, а їхній маєток крадуть і нищать доми, і їхніх синів візьмуть у полон, тому що в полоні й голоді народжують своїх немовлят, 48і ті, які торгують, торгують на розкрадання. Чим більше прикрашають міста і свої доми, маєтки і свої особи, 49настільки більше ревнуватиму їх за гріхи, — говорить Господь.
50Як розпусниця ревнує жінку хорошу і дуже добру, 51так і справедливість ревнуватиме беззаконня, коли себе прикрашає і звинувачує його в обличчя, коли прийде той, що обороняє того, хто вишукує всякий гріх на землі. 52Тому не уподібнюйтеся до неї, ані до її діл, 53бо ось ще трохи, і забране буде беззаконня із землі, і пануватиме в нас справедливість. 54Хай не скаже грішник, що він не згрішив, бо вугілля вогню палитиме на голові своїй, хто каже: Я не згрішив перед Богом і Його славою.
55Ось Господь знає всі діла людини та їхні винаходи, їхню думку та їхні серця. 56Він сказав: Нехай буде земля, — і сталося, нехай буде небо, — і сталося. 57І Його словом створені зорі, і Він пізнав число зірок. 58Він вивідує глибини і їхні скарби, Він виміряв море і його початок, 59Він замкнув море посеред вод і Своїм словом повісив землю на водах. 60Він розтягнув небо, наче помешкання, і заснував його на водах, 61Він поставив у пустелі джерела вод і озера на верхів’ях гір, щоб видавали ріки з висоти, аби напоїти землю. 62Він створив людину і поклав серце посеред тіла, і вклав йому дух, життя, розум 63і подих Всемогутнього Бога, Який вчинив усе і точно досліджує приховане в сховищах. 64Він певно знає ваш почин і що думаєте у ваших серцях. Горе тим, що грішать і бажають покрити свої гріхи. 65Через що Господь, досліджуючи, дослідить усі їхні діла і переведе вас усіх. 66І ви будете засоромлені, коли ваші гріхи вийдуть перед людьми, і це будуть беззаконня, які стоятимуть вашими обвинувачами в той день. 67Що зробите, або як заховаєте ваші гріхи перед Господом і Його славою?
68Ось Бог — Суддя, бійтеся Його і відступіть від ваших гріхів, і забудьте про ваші беззаконня, щоб вже їх назавжди не чинити. І Бог виведе вас, і звільнить з усякої скорботи. 69Бо ось над вами запалюється вогонь численної юрби, і захоплять деяких з вас, і годуватимуть забитим для ідолів. 70І хто погодиться з ними, будуть їм на сміх, на погорду і на потоптання. 71Бо буде по місцях і в сусідніх містах велике повстання проти тих, що бояться Господа. 72Будуть, наче безумні, не щадитимуть нікого, щоб роздерти і знищити тих, які ще бояться Господа, 73тож спустошать і роздеруть їхні маєтки, і викинуть їх з їхніх домів. 74Тоді з’явиться випробування Моїх вибранців, як золото, що випробовується вогнем.
75Послухайте, Мої вибранці, — говорить Господь, — ось дні скорботи, та від них Я вас звільню. 76Не бійтеся і не вагайтеся, тому що Бог є вашим вождем. 77І ви, — каже Господь Бог, — що зберегли заповіді та Мої приписи, хай не тяготять вас ваші гріхи і не піднімуться вище вас ваші беззаконня. 78Горе тим, що придавлені своїми гріхами і придушені своїми беззаконнями, як поле, затиснене лісом, і його стежка покрита тернями, якою не перейде людина, тож відкидається, і кладеться, щоб спалити вогнем.
