1І сталося третього дня, і я сидів під дубом, 2і ось проти мене вийшов голос з куща і сказав: Ездро, Ездро! І сказав я: Ось я, Господи. І я піднявся на свої ноги. А Він мені сказав: 3Об’являючи, Я об’явив з куща, і Я заговорив до Мойсея, коли Мій народ служив у Єгипті. 4І Я його послав, і вивів Мій народ з Єгипту, і Я його привів до гори Синай, і тримав його біля себе багато днів. 5І Я йому розповів багато чудес, і Я йому показав таємниці часів і кінець часів. Я йому заповів, кажучи: 6Ці слова зробиш явними, а ці скриєш.
7А тепер тобі кажу: 8Знаки, які Я показав, і сни, які ти побачив, і пояснення, які ти почув, склади їх у своєму серці. 9Адже ти відійдеш від людей, і житимеш далі з Моїм Сином і з подібними до тебе, доки не закінчаться часи, 10бо вік втратить свою молодість, і часи наближаються до старіння. 11Адже вік поділений на дванадцять частин, і з нього десять вже минуло — половина десятої частини. 12А залишилися з нього два, крім половини десятої частини.
13Отже, тепер розпорядися твоїм домом, і повчи твій народ, і потіш їхніх упокорених, і вже відмовся від тлінного життя, 14і відклади від себе смертні думки, і відкинь від себе людські тягарі, і скинь із себе вже слабку природу, і відклади в один бік твої дуже докучливі думки, і поспіши, щоб переселитися із цих часів. 15Адже те погане, що ти тепер побачив, що станеться, знову буде гірше від цих, 16бо наскільки слабким стає вік від старості, настільки помножиться зло на тих, що мешкають. 17Адже правда ще більше віддалилася, а брехня наблизилася. Бо вже поспішає прийти орел, якого ти бачив у видінні.
18І я відповів: Господи, сказав я перед Тобою. 19Бо ось я піду, як Ти мені й заповів, і повчу присутній народ. А тих, які пізніше народяться, хто повчить? 20Отже, вік поставлений у темряві, і хто живе в ньому, є без світла, 21бо Твій закон спалений, через що ніхто не знає те, що зроблене Тобою, або діла, які початі будуть. 22Отже, якщо я знайшов милість перед Тобою, всели в мене святий дух, і напишу все, що сталося у віці від початку, що було записане у Твоєму законі, щоб люди змогли знайти стежку, і ті, що забажають жити в останніх часах, хай живуть.
23І Він мені відповів, і сказав: Пішовши, позбирай народ і скажеш їм, щоб не шукали тебе сорок днів. 24Ти ж приготуй собі багато таблиць і візьми із собою Сарея, Дабрія, Салемія, Етана і Асієла, цих п’ятьох, які приготовані швидко писати. 25І прийдеш сюди, і Я запалю у твоєму серці світильник розуму, який не згасне, аж доки не закінчиться те, що почнеш писати. 26І як зробиш, то одне зробиш явним, а інше скритим передаси розумним. Отже, завтра в цій годині почнеш писати.
27І я прийшов, як Він мені й заповів, зібрав увесь народ і сказав: 28Послухай, Ізраїле, ці слова: 29Мандруючи, помандрували наші батьки спочатку до Єгипту, і були звідти визволені. 30І одержали закон життя, якого не зберегли, який і ви після них переступили. 31І дано вам землю жеребом у землі Сіон, ви і ваші батьки зробили беззаконня і не зберегли доріг, які вам наказав Всевишній. 32Суддя, будучи справедливим, забрав у вас у часі те, що подарував. 33І тепер ви є тут, і ваші брати є у вас. 34Отже, якщо накажете вашому чуттю і повчите ваше серце, то живими будете збережені й по смерті успадкуєте милосердя. 35Адже суд прийде по смерті, коли знову оживемо, і тоді з’являться імена праведників і об’являться діла безбожних. 36До мене ж нехай ніхто тепер не підходить і не шукає мене до сорока днів.
37І я взяв п’ятьох чоловіків, як Він мені й заповів, і ми пішли в поле, і там залишилися. 38І було на другий день: ось голос закликав мене, кажучи: Ездро, відкрий свої уста і пий те, що тобі даю пити. 39І я відкрив свої уста, і ось подано мені повну чашу. Вона була повна, наче води, а її колір подібний до вогню. 40І я взяв, і випив, і при цьому, як я пив, моє серце прошило розуміння, і в моїх грудях росла мудрість. Бо мій дух зберігав пам’ять, 41і мої уста відкрилися, і більше не закривалися. 42Всевишній дав розум п’ятьом мужам, і вони записали те, що за порядком говорилося записами, які вони не знали, і сиділи сорок днів. Вони ж удень писали, 43а вночі їли хліб; я ж удень говорив і вночі не мовчав. 44Упродовж сорока днів було написано дев’яносто чотири книги.
45І сталося, коли закінчилися сорок днів, то Всевишній сказав, мовлячи: Те, що ти раніше записав, вистав на яв, і хай читають гідні та недостойні. 46А останні сімдесят збережеш, щоб передати їх мудрим з твого народу. 47Адже в цих є жила розуму, джерело мудрості та ріка знання. І я так зробив.
