1І сталося, коли лев говорив ці слова до орла, я побачив: 2ось та голова, що залишилася, зникла, і два крила, які перейшли до нього, випрямилися, щоб панувати, та їхнє царство було коротким, а замішання — повним. 3І я побачив: ось вони зникли, і все тіло орла горіло, і земля сильно налякалася. І я пробудився від великого жаху розуму та від великого страху, і сказав своєму духові: 4Ось ти мені поставив це, тому що досліджуєш путі Всевишнього. 5Ось я ще змучився душею і став сильно немічний своїм духом, і в мені немає навіть малої сили від великого страху, яким я перелякався цієї ночі. 6Тож тепер благатиму Всевишнього, щоб мене укріпив аж до кінця.
7І я сказав: Владико Господи, якщо я знайшов милість перед Твоїми очима, і якщо я оправданий перед Тобою понад багатьох, і якщо дійсно моя молитва підноситься перед Твоїм обличчям, 8підкріпи мене і покажи мені, Твоєму рабові, пояснення і значення цього страшного видіння, щоб вповні Ти потішив мою душу. 9Адже Ти мене мав за гідного, щоб показати мені кінець часів і останні події часів. І Він мені сказав: 10Це є пояснення цього видіння, яке ти побачив: 11орел, якого ти побачив, що він підносився з моря, це є четверте царство, яке бачив у видінні твій брат Даниїл, 12але не було йому пояснене так, як Я тепер тобі пояснюю чи пояснив.
13Ось приходять дні, і повстане на землі царство, і буде страшнішим за всі царства, що були перед ним. 14Царюватимуть у ньому дванадцять царів, один після одного. 15А другий, що почне панувати, він триматиме царство більше часу від дванадцятьох. 16Це є пояснення дванадцятьох крил, які ти побачив. 17І як ти почув голос, який говорив, що не виходив з його голів, але зсередини його тіла, 18таким є пояснення: після часу його панування виникнуть чималі непорозуміння, і царство буде в небезпеці падіння, та тоді не впаде, але знову повстане у своєму початку. 19І як ти побачив вісім крилець, причеплених до його крила, 20таким є пояснення: бо в ньому повстане вісім царів, яких часи будуть легші та роки швидкі, і два з них загинуть, 21як наближатиметься середній час, а чотири збережуться в часі, коли почне зближатися його час, щоб закінчитися, а два — на кінець збережуться.
22І як ти побачив три голови, що спочивали, 23таким є пояснення: в його останні дні Всевишній підніме три царства і відновить у них багато, і вони опанують землю 24і тих, що живуть на ній, з великим пригнобленням, понад усіх, що були перед цими. Задля цього вони названі головами орла. 25Бо вони будуть тими, що підсумують його безбожності, і тими, що довершать його останні діла. 26І оскільки ти побачив велику голову, що зникає, то це тому, що один із них помре на своєму ліжку, проте із муками. 27Адже двох, що залишилися, поїсть їх меч. 28Бо одного поїсть меч, того що з ним, але однак і цей від меча в останні дні впаде.
29І як ти бачив два підкрилки, що виходять на голову, що є з правого боку, 30таким є пояснення: це ті, яких зберіг Всевишній на Свій кінець, це буде мале царство і повне замішання, 31як ти і бачив. І лева, якого ти бачив, що збудився з лісу, котрий ричав і говорив до орла, і його звинувачував за його неправди, за всі його слова, як ти і почув, 32це є помазаник, якого Всевишній зберіг на кінець для цих і для їхніх безбожностей. Він звинуватить їх за їхні безбожності та явними вчинить перед ними їхні гидоти. 33Адже він спочатку поставить їх на суд живими, і буде, коли звинуватить їх, тоді знищить їх. 34Бо він звільнить з милосердям Мій народ, що залишився, який збережений у Моїх границях, і потішить їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я тобі сказав на початку.
35Це сон, який ти бачив, і це його пояснення. 36Тож ти єдиний був гідний знати цю таємницю Всевишнього. 37Але напиши в книзі все те, що ти бачив, і покладеш це в прихованому місці. 38І навчиш цьому мудрих з твого народу, про яких знаєш, що серця можуть прийняти і зберегти ці таємниці. 39Ти ж ще потерпи тут інших сім днів, щоб тобі показаним було те, що видалося добрим Всевишньому тобі показати. 40І він відійшов від мене. І сталося, коли весь народ почув, що минули сім днів, а я не повернувся до міста, то зібрався кожний, від найменшого аж до найбільшого, і прийшли до мене, і сказали мені, промовляючи: 41Чим ми згрішили проти тебе, і що неправедного ми зробили проти тебе, чому, покидаючи нас, сів ти в цьому місці? 42Бо ти нам одинокий залишився з усіх пророків, як китиця зі збору винограду, і як світило на темному місці, як пристань для корабля, що врятувався від бурі. 43Хіба не вистачає нам зла, яке сталося? 44Отже, якщо ти нас залишиш, скільки було б нам краще, якщо б і ми спалені були в спаленні Сіону. 45Адже ми не кращі за тих, які там померли. І вони заплакали великим голосом. І я їм відповів, кажучи: 46Ізраїлю, май надію і не сумуй, ти, доме Якова! 47Бо пам’ять про вас перед Всевишнім, і Сильний не забув про вас у змаганні. 48Адже я вас не залишив і не відійшов від вас, але прийшов до цього місця, щоб помолитися за спустошення Сіону і щоб попросити милосердя за впокорення вашої святині. 49Тепер же йдіть, кожний з вас, до свого дому, і я прийду до вас після цих днів. 50І народ пішов до міста, як я йому і сказав. 51Я ж сидів у полі сім днів, як той і наказав мені, і їв лише квіти поля, у ті дні їжу мені зроблено з трав.
