1Манасія був дванадцятилітнім, коли він зацарював, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі. 2І він чинив зло перед Господом — з усіх гидот народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля. 3Він повернувся і відбудував високі місця, які знищив Езекія, його батько, і поставив стовпи ваалам, зробив священні гаї, поклонявся всьому небесному війську і служив їм. 4І збудував жертовники в Господньому домі, де сказав Господь: В Єрусалимі буде Моє Ім’я навіки! 5Він збудував жертовники всьому небесному війську у двох дворах Господнього дому. 6І він провів своїх дітей крізь вогонь в Ґай-Ванай-Енномі, чинив чари, здійснював ворожбу і чаклував, настановив ворожок і заклиначів, учинив багато зла перед Господом, щоб викликати Його гнів. 7І в Божому домі поставив різьблене і лите, образи, які зробив, де сказав Бог до Давида і до Соломона, його сина: У цьому домі та в Єрусалимі, який Я вибрав з усіх племен Ізраїля, поставлю Моє Ім’я навіки! 8І не докладу, щоб захиталася нога Ізраїля на землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо остерігатимуться, щоб чинити все, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім законом, приписами і судами. 9Манасія звів Юду і тих, хто жив у Єрусалимі, аби чинити зло більше від усіх народів, які Господь вигубив з-перед синів Ізраїля.
10І Господь говорив до Манасії і до його народу, та вони не послухалися. 11Тож Господь навів на них володарів армії царя ассирійців, і вони схопили Манасію, закували його в кайдани і відвели до Вавилону з кайданами на ногах. 12І коли він був у муках, то шукав обличчя Господа, свого Бога, і дуже впокорився перед Богом своїх батьків. 13І помолився до Нього, і Він його вислухав. І почув його волання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манасія пізнав, що Господь є Богом.
14І після цього він збудував мур за містом Давида з півдня напроти Ґіона у висохлому руслі, що відходив від Круглої брами і до Офли, і підняв дуже високо вгору. І настановив володарів війська по всіх укріплених містах у племені Юди. 15І усунув чужих богів і різьблене з Господнього дому, і всі жертовники, які збудував на горі Господнього дому, в Єрусалимі та за містом. 16І підняв Господній жертовник, і приніс на ньому жертву спасіння та хвали, і сказав Юді служити Господу, Богові Ізраїля. 17Народ ще приносив жертви на високих місцях, але тільки вже їхньому Господу Богові.
18А решта оповідей про Манасію, його молитва до Бога, слова провидців, які промовляли до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїля, ось це в словах 19його молитви, і як Бог його вислухав, про всі його гріхи і його відступлення, і про місця, на яких збудував висоти й поставив там священні гаї і різьблене перед наверненням, ось це записане в словах провидців. 20Манасія заснув зі своїми батьками, і його поховали в саду його дому. Замість нього зацарював його син Амон.
21Амон мав двадцять два роки, коли він зацарював, і два роки царював у Єрусалимі. 22І чинив зло перед Господом, як робив і Манасія, його батько, тож Амон приносив жертви всім ідолам, які зробив Манасія, його батько, і їм служив. 23І він не впокорився перед Господом, як упокорився Манасія, його батько, бо його син Амон усе збільшував свою вину. 24І проти нього повстали його раби, і вбили його в його домі. 25Народ землі побив тих, які повстали проти царя Амона, а замість нього народ землі настановив царем Йосію, його сина.
