1Азарія, син Одида, — був на ньому Господній дух, 2і він вийшов назустріч Асі, усьому племені Юди та Веніаміна, і сказав: Послухайте мене, Асо, усе плем’я Юди та Веніаміна! Господь з вами, коли ви є з Ним, і якщо шукатимете Його, Він дасться знайти вам, якщо ж покинете Його, Він залишить вас! 3Багато минуло часу в Ізраїлі без правдивого Бога і без священика-наставника, і без закону. 4Та Він поверне їх до Господа, Бога Ізраїля, і дасться знайти їм. 5І в той час немає миру тому, хто виходить і входить, бо Господній жах на всіх тих, хто живе в околицях. 6І народ воюватиме проти народу, і місто проти міста, адже Бог навів на них замішання з усяким смутком. 7А ви укріпіться, і хай не слабнуть ваші руки, бо є винагорода вашій праці.
8Коли він почув ці слова і пророцтво пророка Адада, то укріпився і викинув огиди з усієї землі Юди, Веніаміна і з міст, які придбав на горі Єфрема, і обновив Господній жертовник, який був перед Господнім храмом. 9І зібрав Юду, Веніаміна і прозелітів, які проживали з ним, — з Єфрема, з Манасії й із Симеона, — бо до нього пристали численні з Ізраїля, коли вони побачили, що його Господь Бог є з ним. 10І зібралися в Єрусалим на третій місяць п’ятнадцятого року царювання Аси. 11Він приніс у жертву для Господа в той день зі здобичі, яку принесли, сімсот телят і сім тисяч овець. 12І склав завіт, щоб шукати Господа, Бога їхніх батьків, з усього серця і з усієї душі. 13І кожний, хто лиш не шукатиме Господа, Бога Ізраїля, загине, — від молодого до старого, від чоловіка до жінки. 14І вони поклялися в Господі гучним голосом зі звуками труб і рогів. 15І все плем’я Юди зраділо за клятву, бо з усієї душі поклялися і всім бажанням шукали Його, і дався знайти їм; і Господь дав їм спокій довкола.
16Аса усунув Мааху, свою матір, щоб не була на служіння Астарті, а ідола порубав і спалив при потоці Кедрон. 17Лише не знищили висоти, вони ще були в Ізраїлі. Але серце Аси було досконале всі його дні. 18І він вніс святі речі Давида, свого батька, і святі речі дому Господа Бога: срібло, золото і посуд. 19І з ним не було війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.
