1І зробив Йосія в Єрусалимі Пасху своєму Господеві, і заколов Пасху на чотирнадцятий день першого місяця, 2поставивши священиків за чергами для щоденного служіння в ризах у Господньому храмі. 3І він сказав левітам, священним рабам Ізраїля, щоб посвятити їх Господу, аби поставити святий Господній ковчег у домі, який збудував цар Соломон, син Давида. Не потрібно буде вам нести його на плечах. 4Тож тепер служіть Господеві, Богові вашому, оздоровляйте Його народ Ізраїль і приготуйте за родинами та вашими племенами, за писанням Давида, царя Ізраїля, і за величчю Соломона, його сина. 5І, ставши в храмі за частиною ваших родин левітів перед вашими братами, синами Ізраїля, за чином, 6жертвуйте Пасху і готуйте жертви вашим братам, а приготуєте Пасху за приписом Господа, даним Мойсеєві.
7І Йосія дав народові, що знайшовся там, тридцять тисяч ягнят і баранів, три тисячі телят. Це дано із царського майна за обіцянкою народові, священикам і левітам. 8І дав Хелкія, Захарія, Ісуіл, наставники над храмом, священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець і триста телят. 9Єхонія, Самея, брат Натанаїл, тисячники Асавія, Охіїл і Йорам дали левітам на Пасху п’ять тисяч овець, сімсот телят.
10Ось це те, що зробили: священики і левіти відповідно стали, 11маючи опрісноки, за племенами 12і за частинами родин перед народом, щоб приносити Господеві, як і записано в книзі Мойсея. І так було вранці. 13І спекли Пасху на вогні, як і належалося, і варили жертви в мідних казанах і котлах з пахощами і принесли всім, що в народі. 14А після цього приготували собі та священикам, їхнім братам, синам Аарона. Оскільки священики приносили жир аж допізна, то левіти приготовили собі та священикам, своїм братам, синам Аарона. 15Церковні співаки, сини Асафа, були у своєму чині, за приписаним Давидом, Асафом, Захарією і Еддінумом, що при царі. І придверники були при кожних дверях. Не можна було переступити кожному свою чергу для щоденного служіння, бо їхні брати — левіти — приготували для них. 16І закінчено те, що має відношення до Господньої жертви в той день, аби зробити Пасху і принести жертви на Господньому жертовнику, за приписом царя Йосії. 17І сини Ізраїля, які там знайшлися в цей час, робили Пасху і празник опрісноків сім днів.
18І не було такої Пасхи в Ізраїлі від часів пророка Самуїла. 19І всі царі Ізраїля не робили такої Пасхи, яку зробив Йосія, священики, левіти, юдеї та весь Ізраїль, який знайшовся у своїх посілостях, в Єрусалимі. 20На вісімнадцятий рік царювання Йосії зроблено цю Пасху. 21І правильними були діла Йосії перед їхнім Господом у серці, повному побожності. 22І те, що про нього ж записано в попередніх часах, про тих, що згрішили і вчинили безбожність проти Господа більше від усякого народу і царства, і чим Його засмутили в розумі, і слова Господа встали проти Ізраїля.
23І після всього цього діла Йосії прийшов фараон, цар Єгипту, що йшов воювати проти Харкамуса до Євфрату, а Йосія вийшов йому назустріч. 24І послав цар Єгипту до нього, кажучи: Що мені й тобі, царю Юдеї, 25я не посланий Господом Богом проти тебе, бо до Євфрату моя війна. Тепер же Господь зі мною, і Господь у поспіху зі мною. Відступись і не протився Господеві. 26Та не повернувся Йосія на своїй колісниці, але скріпив себе, щоб воювати, не слухаючись слів з уст Господніх, пророка Єремії. 27Але став з ним до бою на рівнині Маґеддауса. І прийшли володарі до царя Йосії. 28І сказав цар своїм слугам: Виведіть мене з битви, бо я сильно занеміг. Відразу ж вивели його слуги царя з лав, 29і він вліз на свою другу колісницю. І відправлений до Єрусалима, змінив своє життя, і поховано його в родинній гробниці. 30І оплакали Йосію по всій Юдеї, і пророк Єремія плакав за Йосією, і засідателі з жінками його оплакували аж до цього дня. І подано, щоб це було вічним на всі роди Ізраїля. 31Це записано в книзі літопису царів Юди, і детально про діла Йосії, що зроблено, про його славу і його розум у Господньому законі, про те, що зроблене ним раніше і що нині, розповідається в книзі царів Ізраїля та Юди.
32І, взявши з народу Єхонію сина Йосії, якому було двадцять три роки, поставили царем замість Йосії, його батька. 33Він царював над Юдою і Єрусалимом три місяці. Його усунув цар Єгипту, щоб не царював у Єрусалимі. 34І наклав данину на народ — сто талантів срібла і один талант золота. 35Цар Єгипту поставив царем Йоакима, його брата, царем Юдеї та Єрусалима. 36Йоаким зв’язав вельмож, а Зарія, схопивши свого брата, вивів із Єгипту.
37Йоаким мав двадцять п’ять років, коли зацарював над Юдеєю і Єрусалимом, і він чинив погане перед Господом. 38І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону і, зв’язавши його мідними кайданами, відвів до Вавилону. 39Навуходоносор, взявши зі священного Господнього посуду і принісши, поставив у своєму храмі у Вавилоні. 40А розповіді про нього і його нечистоту та безбожність записані в літописі царів.
41Замість нього зацарював Йоаким, його син. Коли був поставлений, мав вісімнадцять років. 42Він царював три місяці і десять днів у Єрусалимі, і чинив погане перед Господом. 43Через рік, пославши, Навуходоносор переселив його до Вавилону разом зі священним Господнім посудом. 44І він поставив Седекію царем Юдеї та Єрусалима — Седекію, що мав двадцять один рік. І царював він одинадцять років. 45І він чинив погане перед Господом, і не посоромився слів, сказаних з Господніх уст пророком Єремією. 46І, поклявшись цареві Навуходоносорові в Ім’я Господа, відступив від клятв, і, твердою вчинивши свою шию та серце, переступив закони Господа, Бога Ізраїля.
47Володарі народу і священики надто безбожно чинили. Вони чинили беззаконня понад усі нечистоти всіх народів і опоганили освячений Господній храм в Єрусалимі. 48Бог їхніх батьків послав через Свого ангела, щоб прикликати їх, оскільки милосердився над ними і над Своєю оселею. 49Вони ж висміяли Його послів, і в той день, в який говорив Господь, глузували з Його пророків, аж доки Його не розгнівили на Його народ через нечестиві вчинки, щоб наказав навести на них царів Халдеїв. 50Вони вбили їхніх молодців мечем довкола святого їхнього храму і не пощадили юнака, старця, дівчини і дитини, але всіх Він віддав у їхні руки. 51І весь святий Господній посуд, малий і великий, Господні ковчеги і царські склади, взявши, віднесли у Вавилон. 52Спалили Господній дім і рознесли мури Єрусалима, і у вогні спалили їхні вежі, 53і поклали край усьому їхньому славетному, щоби звести нанівець. Решту під мечем відвели у Вавилон. 54Вони були рабами йому та його синам аж до царювання персів на сповнення Господнього слова з уст Єремії: 55Доки земля не натішиться своїми суботами, весь час її спустошення, нехай спочине до сповнення сімдесяти років!
