1Того часу Господь сказав мені: Витеши собі дві кам’яні скрижалі, такі, як і попередні, і піднімися до Мене на гору. Виготов собі теж дерев’яний ковчег. 2А Я напишу на тих скрижалях слова, що були на попередніх скрижалях, які ти розбив, і ти покладеш їх у ковчег. 3Тож я виготовив ковчег із гнилостійкого дерева, витесав дві кам’яні скрижалі, такі, як і попередні, та піднявся на гору з двома скрижалями у своїх руках. 4І Він написав на скрижалях, як було написано раніше, — десять слів, які Господь оголосив вам на горі з-посеред вогню. І Господь дав їх мені. 5Тоді я повернувся, зійшов з гори й поклав скрижалі в ковчег, який виготовив раніше; і вони були там, як Господь мені звелів. 6Тоді ізраїльські сини вирушили з Верота синів Якима до Місадая. Там помер Аарон і був там похований, а замість нього священиком став його син Елеазар. 7Звідти вони вирушили до Ґадґада, а з Ґадґада до Єтевати, землі водного потоку. 8Того часу Господь відділив плем’я Левія, щоб левіти носили ковчег Господнього завіту, стояли перед Господом, священнодіяли та приносили молитви Його Імені, як це і є аж до цього дня. 9Тому в левітів немає частки чи спадщини серед їхніх братів. Сам Господь — його спадщина, як Він і сказав йому. 10Я перебував на горі сорок днів та сорок ночей, — і Господь вислухав мене й цього разу, і Господь більше не хотів вас вигубляти. 11Тоді Господь сказав мені: Іди, рушай на чолі цього народу, і нехай вони ввійдуть та заволодіють землею, яку Я поклявся їхнім батькам дати їм. 12А тепер, Ізраїлю, що Господь, твій Бог, вимагає від тебе, як не те, щоб ти боявся Господа, свого Бога, ходив усіма Його дорогами, любив Його, служив Господу, своєму Богові, з усього свого серця і з усієї своєї душі 13та дотримувався заповідей Господа, свого Бога, і Його постанов, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі було добре? 14Ось небо й небеса небес, земля та все, що на ній, належать Господу, твоєму Богові. 15Однак Господь уподобав лише твоїх батьків, щоб їх любити, і з усіх народів обрав вас, їхніх нащадків після них, як це і є цього дня. 16Обріжте ж своє твердосердя і більше не будьте тугошиїми. 17Адже Господь, ваш Бог, — Бог богів і Владика владик, великий, сильний і страшний Бог, Який не зважає на особу, ані не бере подарунку, 18Який чинить суд захожому, сироті та вдові й любить захожого, щоб дати йому хліб та одяг. 19Тож і ви любіть захожого, адже й ви були захожими в Єгипетській землі. 20Бійся Господа, свого Бога, Йому служи, Його тримайся і Його Ім’ям клянися. 21Він — твоя похвала і Він — твій Бог, Який здійснив посеред тебе ці великі й славні речі, які бачили твої очі. 22Твої батьки прийшли в Єгипет в кількості сімдесяти душ; сьогодні ж Господь, твій Бог, учинив тебе в кількості як небесні зорі!
