1Хірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, кедрове дерево, робітників, будівничих і теслярів, щоб йому збудувати дім. 2І пізнав Давид, що Господь закріпив його над Ізраїлем, тому що його царство прославилося через його народ Ізраїль.
3І Давид взяв ще жінок в Єрусалимі, і народилися Давидові ще сини і дочки. 4Це — імена тих, хто народився, — які народилися йому в Єрусалимі: Самаа, Ісоваам, Натан, Соломон, 5Іваар, Елісай, Еліфалет, 6Наґей, Нафаґ, Януу, 7Елісамай, Валеґдай і Еліфалет.
8А филистимці почули, що Давида помазали на царя над усім Ізраїлем, і прийшли всі филистимці шукати Давида. А Давид почув, і вийшов їм назустріч. 9Филистимці прийшли і зійшлися в Долині велетнів. 10І Давид звернувся до Бога, запитуючи: Чи піду на филистимців і чи віддаси їх у мої руки? А Господь сказав йому: Піди, Я видам їх у твої руки! 11Тож Давид прийшов до Ваалфаразіна і побив їх там. І сказав Давид: Побив Бог моїх ворогів моєю рукою так, як буває прорив води! Через це дав назву тому місцю: Прорив Фаразіна. 12Вони залишили там своїх богів, тож Давид сказав їх спалити вогнем.
13Филистимці продовжували далі воювати, і знову зійшлися в Долині велетнів. 14І Давид ще раз запитав у Бога, і Бог сказав йому: Не підеш за ними, ухилишся від них, і станеш перед ними біля груш! 15І буде, коли ти почуєш шум трясіння верхівок груш, тоді вступиш у бій, бо Бог вийшов перед тобою, щоб розгромити табір филистимців! 16І він зробив так, як наказав йому Бог, і громив табір филистимців від Ґаваона аж до Ґазари. 17Ім’я Давида стало славним по всій землі, і Господь дав страх перед ним над кожним народом.
